Аберація — Великий тлумачний словник сучасної української мови
АБЕРАЦІЯ, -ї, жу 1. астру Позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі. 2. спецу Нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади. ** Аберація оптичних систем - спотворення зображення в оптичних системах. 3. перену* книжву Помилка, відхилення від норми, від істини. 4. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке проявляється найчастіше в іншому забарвленні чи розмірі. 5. гену Зміни лінійної будови хромосом, що спричиняються їх розривом і перерозподілом, втратою або частковим подвоєнням генетичного матеріалу. ** Аберація бка - викривлення зображення на сітківці внаслідок порушень оптичної системи ока. ментальна аберація - неспеціальний термін, що його іноді застосовують для позначення будь-якого психічного розладу. Сферич-на аберація - спотворення світлових хвиль, які проходять крізь лінзу або оптичну систему. Хро-матична аберація - нерівномірна рефракція світлових хвиль різної довжини під час проходження крізь лінзу або оптичну систему, хромосомна аберація - відхилення в будові хромосоми внаслідок її розриву з наступним перерозподілом, втратою або частковим подвоєнням генетичного матеріалу.