Абетка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
АБЕТКА, -и, жу 1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. ** За абеткою - в алфавітному порядку. 2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.