Абордаж — Великий тлумачний словник сучасної української мови
АБОРДАЖ, -у, ч. Старовинний спосіб морського бою - зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою. ** брати на абордаж судно - атакувати судно способом абордажу.