Абсолют — Великий тлумачний словник сучасної української мови
АБСОЛЮТ, -у, ч. В ідеалістичній філософії - вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії - Бог. // Що-небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не обумовлене.