АБСОЛЮТНИЙ, -а, -е. 1. Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. 2. Цілковито чистий, без домішок. ** Абсолютний спирт - етиловий спирт, який практично не містить води. 3. Цілковитий, повний; необмежений; досконалий, довершений. ** Абсолютна величині [дійсного] числі, мат. - саме число, взяте без знака плюс або мінус. Абсолютна висоті - перевищення по вертикалі даного пункту земної поверхні над рівнем, який приймають за нульовий. Абсолютна відповідільність, юр. - вид матеріальної відповідальності, що настає в результаті завдання шкоди. Абсолютна вологість повітря, фіз. - кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м’ повітря. Абсолютна додаткова віртість, ек. - додаткова вартість, створювана подовженням робочого дня за межі необхідного робочого часу. Абсолютна ідбя, філос. - те саме, що абсолют. Абсолютна істина, філос. - об'єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин. Абсолютна монірхія -різновид монархічної форми правління, який характеризується зосередженням усієї повноти державної, а також духовної влади в руках монарха. Абсолютна похибка - модуль різниці між точним числом та наближеним його значенням. Абсолютна [земельна] ронта, ек. - рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі. Абсолютна температура, фіз. - температура, що вимірюється по абсолютній термодинамічній шкалі. Абсолютний нуль, фіз. - найнижча температура ( - 273,16 *С), за якої припиняється тепловий рух молекул у тілі. Абсолютний слух - здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання. Абсолютний чемпіон - спортсмен, що переміг усіх претендентів на звання переможця змагань. абсолютні системи одиниць, фіз. - системи одиниць, у яких одиниці довжини, маси і часу вибрані за основні.
Абсолютний в інших словниках
| Абсолютний — Тлумачний словник української мови |
| Абсолютний — Фразеологічний словник української мови |