Азот — Великий тлумачний словник сучасної української мови
АЗОТ, -у, ч. Проста речовина елемента Нітрогену. Газ без кольору, запаху й смаку, який не підтримує горіння; головна складова частина повітря (близько 72%). ** Рідинний азбт - зріджений азот, що має температуру, рівну або нижчу за 200 °С.