Амбітний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
АМБІТНИЙ, -а, -е. Самолюбний; гордий; честолюбний. АМБІТНІСТЬ, -ності, ж., рідко. Те саме, що амбіція. АМБІТУС, -а, ч. Сукупність усіх звуків мелодії, відстань від вищого до нижчого її тонів, тобто //- об'єм.