АНОСМІЯ, -ї, ж., мед. Відсутність (втрата) нюху. ** Есенціільна аносмія - аносмія при ураженні периферійної частини аналізатора. Стареча аносмія - аносмія, спричинена атрофією слизової оболонки носа. Функціональна аносмія - аносмія, зумовлена неврозами. Центральна аносмія - аносмія при пухлині головного мозку.
