АНСАМБЛЬ, -лю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. // Художня узгодженість, злагодженість у виконанні артистами драматичного, музичного і т. ін. твору. 2. Музичний твір або окрема частина його, призначена для одночасного виконання кількома музикантами або співаками. 3. Продумано, зі смаком підібраний комплект, що складається з предметів одягу, взуття, головних соорів і т. ін. 4. перен. Частіше кого. Про дружний колектив, групу людей, об’єднаних загальними інтересами. 5. Сукупність будівель, споруд та ін., що є частинами одного цілого (в архітектурі, шляховій справі). // Гармонійна єдність у розташуванні та оформленні групи будівель, пам’ятників, зелених насаджень та ін., що становлять єдину архітектурну композицію.
Ансамбль в інших словниках
| Ансамбль — Словник чужомовних слів і термінів |
| Ансамбль — Тлумачний словник української мови |