АФОНІЯ, -ї, ж. Втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи). ** Психогенна афонія - відсутність звучності голосу за збереження шепітної мови, спричинена афектом страху або психічною травмою. Функціональна афонія - неповне змикання голосових зв'язок при неврозах.
Афонія в інших словниках
| Афонія — Словник чужомовних слів і термінів |