Баба — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАБА1, -и, ж. 1. Мати батька або матері. 2. Стара віком жінка. 3. розм. Взагалі жінка. 4. перен,, зневажл, Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. 5. у сполуч, з присв, займ., розм. Те саме, що дружина 1. 6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. 7. заст. Ворожка, шептуха. ** Кам'яни баба - кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. тісна баба - гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. 8. Те саме, що сніговик. 9. зневажл, Пбдружка. баба2, -и, ж., тех, Важка підвісна довоня для забивання паль. баба3, -и, ж. Рід печива з пшеничного борошна. баба,, -и, ж., діал. Пелікан. баба\ -и, ж., діал. Рід великих груш.
БАБА, -и, ч, У тюркських народів - шанобливе звертання до старшого за віком чоловіка.