Багно — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАГНО, -й, с. 1. Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.). // Велика калюжа, грязьке місце. 2. тільки одя. Розріджена внаслідок дощів, танення снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (у 2 знач.). Затоптати в багно. 3. перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. 4. Болотяна чагарникова рослина з дурманним запахом; використовується в народній медицині.