Базарний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАЗАРНИЙ, -а, -є. 1. Прикм. до базар 1. // Признач. для базару. // Який перебуває, відбуваєть-базифікація ся, продається на базарі. Базарні пиріжечки. // у знач. ім. базарний, -ного, ч.: а) тни, хто продає або купує на базарі; б) (заст.) службовець (у минулому - наглядач), що стежить за порядком на базарі. // у знач. ім. базарне, -ного, с. Плата з того, хто продає, за місце на базарі. 2. перен. Грсоий, вульгарний.