БАЙДА, -и, рідко, ї. ч. і ж. Безтуроотна, гуляща людина, гульвіса. 2. тільки ж., діал. Шматок чого-небудь ламкого або крихкого (хліба, цукру, дерева). баидак, -А, ч. 1. заст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. 2. діал. Те саме, що байда 2. байдаковий, -а, -е. Прикм. до байдак.
Байда в інших словниках
| Байда — Тлумачний словник української мови |