Байдуженький — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАЙДУЖЕНЬКИЙ, -а, -е. Пестл. до байдужий. БАЙДУЖЕНЬКО. Присл. до байдужанький. БАЙДУЖЕЧКИ, присл. Те саме, що байдуженько. БАЙДУЖИЙ, -а, -е. 1. без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. // Який виражає незацікавленість, безсторонність. // Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечсиний. // Який не відчуває кохання до кого-небудь. // у знач. ім. байдужий, -жого, ч. Про нечутливу, нечсину людину, яку ніщо не цікавить, не хвилює. 2. кому. Який не викликає до себе інтересу, не цікавий, не важливий для кого-небудь. 3. спец. Який не піддається жодному впливові; індиферентний.