Баклажан — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАКЛАЖАН, -а, ч. 1. Однорічна овочева рослина родини пасльонових з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. 2. Плід цієї рослини; синенький. 3. рідко. Те саме, що помідбр.