Балаган — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАЛАГАН, -а, ч. 1. Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі і т. ін.); рундук. // Тимчасове дерев'яне приміщення для театральних або циркових вистав на площі, вулиці. 2. перен. Щось несериозне, блазнівське, грсоувато-вульгарне.