Балачка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАЛАЧКА, -и, ж. 1. Те саме, що розмбва. // рідше. Пуста, беззмістовна балаканина. 2. тільки одн., розм., заст. Говірка, діалект. балоас, -а, ч. Порода грсоововняних м’ясо-сальних жирнохвостих овець. балоера, балоерка, БАЛОИРА, -и, ж. Рибальське знаряддя.