БАНАЛІТЕТ, -у, ч. У феодальній Західній Європі спершу - монопольне право сеньйора брати плату з селян за користування майном суспільного значення; пізніше - грошові побори з селян за право здійснювати ці господарські операції у себе вдома. баналітетнши, -а, -е. Стос, до баналітету.
