БАНДУРИСТ, -а, ч. 1. Музикант, який грає на бандурі, або співак, що акомпанує собі на бандурі. 2. етн. На Україні з давніх часів - мандрівний народний співець, який акомпанував собі на бандурі й нерідко сам складав пісні та думи; кобзар.
Бандурист в інших словниках
| Бандурист — Тлумачний словник української мови |
| Бандурист — Російсько-український академічний словник (А–П) |