Банк — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАНК1, -у, ч. 1. Кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. ** Акцептний банк - банк, який надає кредити під вексельне забезпечення. Акціонерний банк - банк, статутний капітал якого формується внаслідок емісії та продажу акцій. Банк банків - центральний банк, який контролює діяльність інших банків та фінансово-кредитних інститутів. Банк міжнародних розрахунків - міжнародна валютно-кредитна організація, яка проводить комерційні операції для центральних банків. Банк розвитку - спеціальні державні та на-півдержавні (рідше приватні) інвестиційні інститути, які займаються довгостроковим кредитуванням промисловості, сільського господарства, будівництва та ін. галузей. вінки споживчого кредиту - тип банків, які функціонують в основному за рахунок кредитів, одержаних в комерційних банках, та видачі короткотермінових та середньотермінових позик на придбання дорогих товарів тривалого користування та ін. валютний банк - банк, якому надано право купівлі та продажу іноземної валюти. Депозйтний банк - поширений вид банків, які здійснюють операції в основному за рахунок залучених депозитів. Державний банк - кредитна установа, що знаходиться у власності держави. Емісійні бінки - центральні або інші державні банки, наділені монопольним правом випуску (емісії) готівки, земельні бинки - банки, які видають довготермінові позики в основному під заставу землі. Змішані бінки: а) банки з участю іноземного капіталу; б) напів-державні банки. Зовнішньоторговельний банк -різновид спеціальних інститутів, які здійснюють кредитування експорту, страхування експортних кредитів. Інвестиційний банк - спеціалізована кредитна установа, яка залучає довготермінові кредити і надає їх у розпорядження позичальникам (підприємствам і державі) шляхом випуску облігацій та інших видів боргових зобов'язань. Інноваційний банк - різновид комерційного банку, головне завдання якого фінансувати та кредитувати запровадження винаходів та інновацій, спрямованих на зростання технічного рівня виробництва. іпотечний банк - банк, який надає довготермінові кредити під заставу нерухомості. Ква-зідержівний банк - недержавний, приватний банк, що його контролює держава. Кліринговий банк: банк - член розрахункової (клірингової) палати; надає послуги по відкритхм у ньому рахунках - ведення відомостей стану матеріальних цінностей, одержання та постачання цінних паперів, здійснення виплат та розрахунків. Комерційний банк - банк, який спеціалізується на короткотерміновому кредитуванні промисловості та торгівлі, а також на різних видах банківського обслуговування приватної клієнтури. консорціз-льний банк - спільне багатонаціональне підприємство акціонерного типу, що належить декільком банкам, фінансовим компаніям. Кооператив-ні бєнки - спеціальні кредитно-фінансові інститути, що їх створюють товаровиробники на пайових засадах, національні бінки - центральні банки країн або комерційні банки (США), діяльність яких регулюється державою. Ощадний банк: кредитна установа, основна функція якої - залучати грошові заощадження та тимчасово вільні кошти населення. Транснаціональні бінки - великі кредитно-фінансові комплекси, які володіють зазвичай широкою мережею зарсоіжних представництв, що контролюють за підтримки держави валютні та кредитні операції на світовому ринку. Універсальні бзнки - кредитні установи, які здійснюють усі основні види банківських операцій. Уповноважені бінки - банки, які представляють інтереси уряду своєї країни у міжнародних валютно-кредитних організаціях. Федеральний резервний банк - банк, який здійснює банкнотну емісію, касове обслуговування федерального бюджету, купівлю-продаж урядових цінних паперів та ін; виступає в ролі банкіра уряду. 2. У деяких картярських іграх - поставлена на кін сума грошей. ** Держати (тримати) банк - вести гру, маючи в своєму розпорядженні всю поставлену на кін суму. 3. Назва азартної гри в карти; банчок.
БАНК2, -а, ч. 1. Зібрання, фонд яких-небудь даних, що використовуються з інформаційною, пошуковою та іншою метою. ** Банк діних - комплекс універсальних програм, що використовуються для збереження і пошуку інформації за допомогою ЕОМ. Банк моделей - набір математичних моделей, що сприяють, зокрема, прийняттю оптимальних маркетингових рішень. Банк програм -сукупність програм або пакетів програм, що використовуються централізовано для однієї предметної області. 2. Сховище підданих консервації органів і тканин людини, тварин, що використовуються при трансплантації та з дослідницькою метою, а також клітин різних організмів або рослин. ** ганний банк, банк ганів - сховище законсервованого насіння рослин, яке створюється для збереження розмаїття рослинного світу. банка’, -и, ж 1. Скляна, металева і т. ін. посудина перев. циліндричної форми. // Бляшана коробка для консервів. ** лейденська банка, фіз. -лабораторний прилад для нагромадження електрики. 2. мед., звичайно мн. банки, -нок. Невеликі грушоподібні скляночки з потовщеними вінцями; застосовуються для того, щоб викликати приплив крові на окремих ділянках тіла.