Банкноти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАНКНОТИ, -Атів і -6т, мн. (одя. банкнбт, -а, ч. і банкнбта, -и, ж.). 1. Грошові знаки різного номіналу, що випускаються в обіг центральним емісійним банком. 2. Банківські білети, виписані банком під наявні в його розпорядженні комерційні векселі. ** нерозмінна банкнбта - банківський білет, не розмінний на золото.