БАНКРУТ, БАНКРОТ, -а, ч. 1. Юридична або фізичва особа, яка розорилася і неспроможна оплатити свої зобов’язання. " Злісний банкрот (банкрот)-особа, яка за наявності коштів видає себе за неспроможного боржника. 2. перен. Тни, хто зазнаї краху в своїй діяльності, виявився в чому-небудь ідейно або морально неспроможним.
Банкрут в інших словниках
| Банкрут — Тлумачний словник української мови |