Банька — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАНЬКА2, -и, ж. 1. Зменш, до біня2 1. 2. Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька. 3. Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек. 4. діал. Очне яблуко.