Баня — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАНЯ', -і, ж. 1. Те саме, що пізня. 2. хім. Нагрівальний прилад, що його застосовують в лабораторній практиці. ”” водяні біня - нагрівальний прилад, в якому нагрівальним середовищем є вода. Повітряна біня - нагрівальний прилад для рідин з температурою кипіння понад 100 'С, в якому нагрівальним середовищем є повітря. Міс-ляна біня - прилад для підігрівання рідин, в якому нагрівальним середовищем є масла. Пісоч-на баня - прилад для повільного нагрівання речовин до високої температури, в якому нагрівальним середовищем є чистий дрібний пісок. 3. тільки оди., верея., розм. Прочуханка, прочухан. ** Завдіти біні кому - сильно побити когось; дати прочуханки кому-небудь. кривіва біня - кровопролиття, нещадна різанина; масакра.
БАНЯ2, -і, ж. 1. Опуклий дах, що має форму півкулі; купол церкви, храму, собору (переважно православних). 2. перев. Про сферичну поверхню або предмет такої форми.