БАРАБАН, -а, ч. 1. Ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою, пластиком, астролоном. 2. тех. Деталь у різних машинах і механізмах, яка має форму порожнистого циліндра. // Обертовий циліндр у револьвері з заглибинами для патронів. // Великого розміру котушка, циліндр, що на нього намотують канати, дріт і т. ін. 3. архіт. Циліндрична чи багатогранна частина будівлі, на яку спирається купол, баня. 4. розм. Діжка.
Барабан в інших словниках
| Барабан — Тлумачний словник української мови |
| Барабан — Російсько-український академічний словник (А–П) |