Барабанщик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАРАБАНЩИК, -а, ч. 1. Тни, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін. // Музикант, що грає в оркестрі на барабані та інших ударних інструментах. 2. Робітник, що працює біля барабана молотарки.