Башта — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БАШТА, -и, ж. 1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. 2. військ. Верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля; вишка на судні, в якій містяться гармати й кулемети.