БЕЗГРІШНИЙ1, -а, -є. 1. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. // Чистий, невинний. 2. Який нічого не робить (не зробив) супроти релігійної, церковної моралі.
БЕЗГРІШНИЙ2, -а, -е, розм. Який не має грошей. БЕЗГРІШНІСТЬ, -ності, ж. Абстр. ім. до безгрішний'. БЕЗГРІШНО. Присл. до безгрішний'.
Безгрішний в інших словниках
| Безгрішний — Тлумачний словник української мови |