Безпосередній — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ, -я, -є. 1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. // Зовсім близький; найближчий. // Який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось. ** Безпосереднє знання, філос. - самоочевидне, одержане без попереднього обґрунтування і доведення знання. 2. Який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий. // Який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу.