БЕЗРОБІТТЯ, -я, с. 1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Хронічне безробіття. // Наявність безробітних. 2. Брак роботи. 3. Незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін.
Безробіття в інших словниках
| Безробіття — Тлумачний словник української мови |