БЕЗРУКИЙ, -а, -е. Який не має руки або рук, втратив руку (руки). // у знач. ім. безрукий, -кого, ч. Тни, хто ве має руки або рук. // перен. Невмілий, невправний, який не в змозі щось полагодити, зібрати і т. ін.
Безрукий в інших словниках
| Безрукий — Тлумачний словник української мови |
| Безрукий — Російсько-український академічний словник (А–П) |