БЕЗУМНИЙ, -а, -е. 1. Який утратив розум; божевільний. // Який виявляє ознаки безумства; безтямний. // у знач. ім. безумний, -ного, ч.; безумна, -ної, ж. Людина, що втратила розум. 2. Невиправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий. // Сповнений безумства (у 2 знач.). 3. перен. Надзвичайно сильний, величезний.
Безумний в інших словниках
| Безумний — Словник чужомовних слів і термінів |