БЕНЗИН, -у, ч. Безбарвна низькокипляча горюча рідина з характерним запахом, яку добувають з нафти. ** Бензйн-розчинник - синтетичний бензин, що утворюється з оксиду водню. Етилований бензйн - бензин із додаванням етилової рідини, яка підвищує його антидетонаційну стійкість.
Бензин в інших словниках
| Бензин — Тлумачний словник української мови |
| Бензин — Російсько-український академічний словник (А–П) |