Бергамотний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БЕРГАМОТНИЙ', -а, -е. Прикм. до бергамбг. БЕРГАМОТНИЙ2, -а, -е. Прикм. до бергамбт2. БЕРГАМОТОВИЙ', -а, -е. Те саме, що бергамбтний'. БЕРГАМОТОВИЙ2, -а, -е. Те саме, що бергамбтний2. БЕРГ-КОЛЕПЯ, -ї, ж. Орган з керівництва гірничорудною промисловістю в Росії, створена в 1719 р. за ініціативою Петра І; діяла до початку 19 ст. берглері, невідм., ч. Специфічний вид злочину, передбачений карним законодавством Великої Британії, США та деяких інших держав.