БЕРЕГ, -а, ч. 1. Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. ** Пуститися барега -ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися. 2. чого і без додатка. Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін. 3. Край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, ущелини і т. ін.). 4. тільки мн. Краї тканини, посуду. // Краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля.
Берег в інших словниках
| Берег — Російсько-український академічний словник (А–П) |