БИДЛО, -а, с. 1. збірв., розм. Свійська рогата худоба. 2. іст. Зневажлива назва поневолених українських селян, яку вживала польська шляхта. 3. лайл. Скотина, хам.
Бидло в інших словниках
| Бидло — Тлумачний словник української мови |