БИК', -4, ч. 1. Велика свійська рогата тварина; самець корів. // Самець деяких порід диких рогатих тварин. 2. Назва робочої тварини; віл. 3. мв. бики, -ів. Назва підродини великих жсиних ссавців, до якої належать тур, бізон, зсор, буфало та ін.
БИК2, -а, ч заст. Великий казан.