БИЛО, -а, с. 1. Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби. // Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал. // Серце дзвона. 2. тех. Товкач у маслоробці, деталь барабана в машині і т. ін.
БИЛО, -а, с.у діал. Стебло. // Гілка дерева.
БИЛБ, била, с. Бокова опора, крило у саней. // Верхня бокова перекладина воза, що служить опорою під час перевезення снопів, соломи і т. ін.
Било в інших словниках
| Било — Тлумачний словник української мови |
| Било — Російсько-український академічний словник (А–П) |