БЙЛЬЦЯ, -лець, мн. (одн. бильце, -я, с.). Невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни і т. ін.; поручні. // Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка. // Бокові обводи колиски. // Планка, валок рами у бороні та в інших знаряддях господарського вжитку.
Бильця в інших словниках
| Бильця — Тлумачний словник української мови |