БИРКА1, -и. ж., діал. 1. Однорічна вівця; ярка. 2. лайл. Про нікчемну, погану жінку. 3. Овеча шкура; смушок. // Смушева шапка.
БИРКА2, -и, ж. 1. Паличка або дощечка, на якій робили нарізки для лічои, підрахунків у господарстві. 2. Невеличка дощечка або металева бляшка з номером або написом, яку прив'язують до шиї тваринам, а також до різних товарів, тари і т. ін.
БИРКА1, -и, ж. Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі).
БИРКА2, -и, ж. Вузький отвір, що його висвердлюють у гірських породах тощо і наповнюють вибуховою речовиною для висадження їх у повітря.
Бирка в інших словниках
| Бирка — Тлумачний словник української мови |
| Бирка — Російсько-український академічний словник (А–П) |