Блокада — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БЛОКАДА, -и, ж. 1. Оточення, облога міста, країни, армії ворожими військами з метою паралізувати їхню діяльність. 2. перен. Система заходів, спрямованих на політичну або економічну ізоляцію країни з метою здійснення політичного або економічного тиску на неї. 44 Валютна блокада -заходи, що вживаються державою для обмеження обігу в країні валюти іншої країни. Економічна блокада - економічна ізоляція країни з боку інших країн. Кредитна блокада - відмова однієї держави, кількох держав або міжнародних валютно-кредитних організацій надавати кредити іншій державі, групі держав, банкам або підприємствам. Морська блокада - тимчасове примусове перешкоджання торгівельним та іншим зв'язкам із зовнішнім світом певних портів та інших територій держави. 3. мед. Припинення, виключення функцій однієї з систем організму або якогось його органа. 44 блокада сарця - порушення провідності збудження в різних відділах міокарда.