БОГОМОЛЕЦЬ, -льця, ч., заст. 1. Тни, хто ходить на богомілля; прочанин. 2. Тни, хто молиться Богу, ходить на церковні відправи.
Богомолець в інших словниках
| Богомолець — Словник чужомовних слів і термінів |