БОЛОТО, -а, с. 1. Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто із стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (у 1 знач.), трясовина. 2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; багно (у 2 знач.), грязюка. ** змішіти з болотом кого - образливо схарактеризувати кого-небудь, заплямувати чию-небудь гідність. 3. тільки одн., перев. Усе те, що характеризується брудом, застоєм, відсутністю живої діяльності, ініціативи.
