Болт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БОЛТ, -А, ч. 1. тех. Металевий стрижень з шестигранною головкою (під гайковий ключ) та різьбою (під гайку) на кінцях для скріплення деталей та конструкцій. 2. рідко. Залізний прут для замикання віконниць; прогонич.