БОНЗА, -и, ч. 1. Буддійський священик або чернець в Японії та Китаї. 2. перен. Пихатий, зарозумілий чиновник. бони' , -ів, ми. (.оди. бон, -а, ч.), мор. 1. Плавуча огорожа, що застосовується в лісосплаві, а також плавучі загородження, що перешкоджають ворожим кораблям проходити з моря в гавань. 2. Плот, до якого швартують невеликі судна.
Бонза в інших словниках
| Бонза — Словник чужомовних слів і термінів |
| Бонза — Російсько-український академічний словник (А–П) |