БОРГ, -у, ч. 1. Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг. 2. Сума непогашеного фінансового зобов’язання. ** Безнадійні борви: у бухгалтерському обліку - борги, про які відомо, що їх не повернуть. Внутрішній борг -сума коштів, що їх отримано від випущених, але ще не погашених державних позик. державний борг - загальна сума заборгованості держави. державний капітальний борг - зовнішній державний борг, за яким термін платежу ще не настав. державний поточний борг - зовнішній державний борг, за яким термін платежу настає в поточному році. Довготермінбвий борг - заборгованість, погашення якої передбачається через тривалий відрізок часу. забезпачений борг - борг, гарантований заставою. Збвнішній борг - фінансові зобов'язання держави на певну дату стосовно іноземних кредиторів. Консолідбвании борг -частина загальної суми державного боргу чи боргу підприємства. національний борг: а) внутрішній та зовнішній борг центрального уряду; б) сума усіх внутрішніх боргових зобов'язань, в тому числі державних. Преференційний борг -борг, що його сплачують в першу чергу. Спірний борг - борг, відшкодування якого викликає сумнів, оскільки боржник висуває заперечення проти його виплати. Ссоординбваний борг - позика, відносно якої договірним порядком погоджено, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплату буде здійснено після задоволення вимог усіх інших кредиторів. Сумнівний борг - дебіторська заборгованість, не погашена вчасно і не забезпечена заставою та гарантіями.
Борг в інших словниках
| Борг — Тлумачний словник української мови |
| Борг — Фразеологічний словник української мови |