Бордюр — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БОРДЮР, -у, ч. 1. Облямівка по краях тканини, шпалер і т. ін. 2. Смуга зелених насаджень, яку вирощують для прикраси з обох боків доріжки, по краях майданчиків і т. ін. 3. Смуга з каменю, що відділяє дорогу від тротуару. 4. Проведення торгових операцій за межами офіційного часу роботи біржі.