БОЯЗКИЙ, -А, -4. 1. Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий, "не з боязких - не лякливий, сміливий. 2. Власт. несміливій людині, який має ознаки боязкості, несміливості. // Який виражає боязкість; прнинятий страхом.
БОЯЗКИЙ, -а, -е, рідко. Те саме, що боязкий.
Боязкий в інших словниках
| Боязкий — Тлумачний словник української мови |