Бравий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
БРАВИЙ, -а, -є. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю. // Гарний, ставний. iiрідко. Молодецький, хвацький. /1 діал. Добрий. БРАВІСИМО, виг. Найвищ. ст. до браво2.